вбирает всё что было будет есть
покладне сердце, як дірчава губка,
вдихає роси, сльози, голоси,
і з ношею такою б’ється хутко.
І вже збагнути дійсно не змогти,
чи то болить, чи то такая норма,
чи в сердці хрест, чи сердце на хресті.
Не допоможе навіть Чудотворна.
Само воліє сердце укриття.
Бодай без вівтаря, але ж капличка.
В свічаді гасне - потім - відбиття,
спочатку тільки полум;я від свічки.
Дай, Боже, ладу і собі візьми.
Не дай відбитку згинути в пітьмі.
Свидетельство о публикации №121120700072