що сталось з людьми?
час інший? та що ти, облиш.
часи на землі у кожного ті, що й раніше...
дитинство, кохання та зрілість і "тиша золи"...
і вітер так само
на дереві листя колише.
малює зима
дива на холодному склі...
то вже не дивує?
погано, мій друже. ще гірше
що лють і омана панують на нашій землі
що ти мені - той, хто просто знайшов мої вірші.
бабусі колись співали нам пісню зими
що лагідно так
торкає сни чисті, дитячі...
що зникли дива не винні часи. винні ми.
то ж ти не читай.
сідай поруч. разом поплачем.
Свидетельство о публикации №121120704342