український романс
Знаю я, що під небом Землі
люди бачили щастя не раз.
І манило воно вдалині
волошками закоханих в нас…
І сьогодні, тепло дав мені,
подаруй всім розлученням край,
відведи босоніж по траві
у весняний березовий гай...
Після нас поклади в траву,
і в обіймах солодких гріхів
ти зізнайся в коханні в Раю,
під захоплений щебет птахів.
В синевир унеси, дзвоня
в кришталевий дзвін м’ятних гроз
щоби щастя моє бороня,
свіжий вітер відвів від сльоз…
В небі зірочкой ясно гори….
Під шовками і млосностю рік
подаруй цілунок зорі
і...
.......залишся зі мною навік ...
***
Filixstowe, UK
Небесний Вальс
© Copyright: Юджин Папуша, 2021
Свидетельство о публикации №121120608343
Свидетельство о публикации №121120608343
Рецензии