На птичьих правах. Василина Иванина

http://stihi.ru/2021/12/05/9031

Вспомнилась вот когда-то услышанная шутка, что вся жизнь наша зависит от  пернатых. Ну, сохраню тут свободное изложение. Поскольку изучали фразеологизмы недавно.
А таки так... Народ скаже - як зав"яже )
Дітей приносять нам бузьки, проблеми – дятли, пошту – голуби, кашу заварюють сороки, вони ж і новини на хвості приносять (хоча , буває,  новини нам повідомляють качки),  писати помагає курка лапою,  залицяльників проганяють треті півні, горе налітає шулікою…
Туркочемо горлицями,дивуємося лебединій вірності,  горобцям частенько дулі даємо чи ловимо успішно ґав, не віримо першій ластівці, ігноруємо жовторотих пташенят, сміємося з білих ворон, а хтось увесь час пишається в павичевім пір"ї.
 На жаль, шукаючи в чужих краях синю птицю,  забуваємо: погана та пташка, якій своє гніздо не миле. 
Та що там, усе ж поділено на сфери впливу: зраночку світ належить жайворонкам, від сутінок – совам. Синиць звикаємо роками тримати міцно в  жмені, а журавлі тягнуть нашу душу в небо.
  Хоча тривалістю  життя взагалі беззаперечно розпоряджаються  зозулі.
Та всупереч усьому, відчайдушно мріємо про золоту пір"їнку жар-птиці, яка б осяяла наше сіре буття.
І тільки стріляна ворона, як істинна буддистка, пропускає всю цю суєту мимо клюва:)
#будні_і_свята
#Василина_Іванина

ПЕРЕВОД с украинского 

А таки да... Народ скажет-как завяжет.
Детей приносят нам аисты, проблемы – дятлы, почту – голуби, кашу заваривают сороки, они же и новости на хвосте приносят, хотя , бывает, новости нам сообщают утки, писать помогает курица лапой, ухажеров прогоняют третьи петухи, горе налетает коршуном…
Воркуем горлицами, удивляемся лебединой верности, воробьям частенько даём дулю, успешно ловим ворон, не верим первой ласточке, игнорируем желторотых птенцов, смеемся над белыми воронами, а кто-то все время рядится в павлиньи перья.
К сожалению, ища в чужих краях синюю птицу, забываем: плоха та птаха, которой свое гнездо не мило.
Да что там, все же поделено на сферы влияния: рассвет принадлежит жаворонкам, время от заката – совам. Синиц привыкаем годами держать крепко в руках, а журавли тянут нашу душу в небо.
Хотя продолжительностью жизни вообще беспрекословно распоряжаются кукушки.
И вопреки всему, отчаянно мечтаем о золотом перышке жар-птицы, которое бы озарило наше серое бытие.
И только стреляная ворона, как истинная буддистка, пропускает всю эту суету мимо клюва.