Росами пещена, сонцем цілована,
Ніжність і врода їй щедро дарована.
Вабить пелЮсток рожевих ланітами,
Вранці дощем із любов'ю умитими.
Наче панянка зі станом тонесеньким,
Ружа голівку схилила гарнесеньку -
Сором'язливо красою пишається,
Небу, хмарині легкій усміхається.
Росами пещена, сонцем цілована,
Квіткою бути навік зачарована...
Горда, з шипами, та долі покірлива -
Світові радість дарує довірливо!..
Росами пещена, сонцем цiлована
© Copyright: Петренко Ольга, 2021
Свидетельство о публикации №121120505405
Свидетельство о публикации №121120505405
Рецензии