Мне нравится, когда ты говоришь;
Но незачем нам прибегать к словам, -
Любовью ты опять горишь,
Я вижу по глазам…
Не вынести мне бессердечья пытки;
Расстаться лучше нам с тобой, -
Бесславные попытки
Над горькою судьбой…
Как чувствовала, ветреное ты созданье;
Совсем и на мужчину не похож…
Разбередил страданья,
Хоть сердцу и пригож…
Я не держу тебя: так пользуйся свободой;
Теперь ты можешь смело изменять, -
Горчит в душе лебедой,
Как больно извинять…
Лебеда
© Copyright: Эдуард Скворцов, 2021
Свидетельство о публикации №121120504295
Свидетельство о публикации №121120504295
Рецензии
Ловлю я кожне слово, твою мову,
Та тільки всі зрадливі жести і слова…
Кохання вже не ниже: зір, розмову,
В очах погас вогонь, пройшли жнива!
Та тільки не знести тортур, без жалю,
Розлуці нашій, краще пісню заспівать…
Встромив у серце наче стрижень, палю,
Безславні спроби, долю-птах спіймать!
Як знала наперед, ти вітряне створіння,
І зовсім, на мого героя, вже не схожий…
Розбурхав мое серце до самого кипіння
Хоч серцю не накажеш, бо прихожий!
Я не тримаю тебе більше у своєму серці,
Ти - вільний, як у небі: гарний, дужий птах…
До всіх свобод, тобі відкрила щіро, дверці,
В душі гірчіть, все лободою: зрада, крах!
13 листопада 2023
Виталий Косенко 13.11.2023 12:46 • Заявить о нарушении
Та тільки всі зрадливі жести і слова…
Кохання вже не ниже: зір, розмову,
В очах погас вогонь, пройшли жнива!
Та тільки не знести тортур, без жалю,
Розлуці нашій, краще пісню заспівать…
Встромив у серце наче стрижень, палю,
Безславні спроби, долю-птах спіймать!
Як знала наперед, ти вітряне створіння,
І зовсім, на мого героя, вже не схожий…
Розбурхав мое серце до самого кипіння
Хоч серцю не накажеш, бо прихожий!
Я не тримаю тебе більше у своєму серці,
Ти - вільний, як у небі: гарний, дужий птах…
До всіх свобод, тобі відкрила щіро, дверці,
В душі гірчіть, все лободою: зрада, крах!
13 листопада 2023
Виталий Косенко 13.11.2023 12:46 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.