Приснись мне

    Н. Бидненко
О як же ти наснивсь цієї ночі!
Такий ще мій, такий близький іще…
Це віщий сон! Бо серце вірить хоче:
Невдовзі втихне мій душевний щем.
Лиш перший сніг іскристою габою
Укриє, очищаючи, весь світ –
Насниться знов, що стрілися з тобою,
Що знов до ганку проляга твій слід.
Ти снись мені, далекий мій коханий.
Вві сні прошепочу твоє ім’я…
Від снів таких загоюються рани
Й життя ясними фарбами сія.

***
О, как же ты приснился этой ночью!
Такой ты мой, и близкий мне ещё...
Это вещий сон! Сердце верить хочет:
Утихнет скоро боль в душе моей.
Лишь первый снег искристой бахромой
Укроет, очищая всё вокруг -
Приснится вновь, что встретились с тобою
И вновь к крыльцу ведёт твой след.
А ты мне снись, далёкий мой любимый.
Во сне я прошепчу твоё имя...
От снов таких все раны заживают
И жизнь другими красками сияет.


Рецензии