Таэмничий художник
Малював художник осінь,
Гай, діброву, неба просинь,
Клумбу з квітником й садочок,
І під лісом ще й горбочок.
Малював він дуже вправно,
Виглядало все забавно,
Чаклував над всім творінням,
Грало й сонце тут промінням.
Фарби змішував ретельно,
Та не вдалося пастельно.
Кольори такі яскраві:
І багряні, й золотаві.
Малював ще й берег річки,
І золоченії стрічки,
До води краса схилилась –
Як в люстерочко дивилась.
Малювати не втомився,
Наче сон йому наснився,
Працював так без упину,
Не забув й про павутину.
Він її прикрасив листям,
І калина вже в намисті,
Й горобина багряніє.
Малювать лиш він так вміє.
Нам створив художник диво,
Все казково так, красиво.
Ті шедеври неповторні
І вони – нерукотворні.
04.12.2021р.
Свидетельство о публикации №121120406914