Ю. В. Сидоров. Слова. Рус. Бел. Укр

  Слова - поток, что льется из меня.
Ему лишь русло я порою нахожу.
Во тьме ночной или при свете дня,
Я их ценю и ими дорожу.

Слова несут энергию стихий,
Они легко и лечат, и разят.
Слова быстры, стремительны, легки,
Но их не контролировать нельзя!

Ты подойди и душу протяни.
Почувствуй, как слова текут в неё,
Преобразуясь в образы и сны,
Чтоб изменить все сущее твоё.

Словы

Словы - струмень, што льецца з мяне.
Яму я толькі рэчышча, парою.
У цемры начной і пры святле імкне,
Я іх каштую, нібы мрою.

Словы нясуць энергію стыхій,
Яны лёгка лечаць, ды не пагражаюць.
Словы хуткія, імклівыя, бы кій,
Але кантраляваць жадаюць!

Ты падыдзі і паглядзі яскрава.
Адчуй, як словы да цябе цякуць,
Пераўтворачыся сны ў выявы,
Змяніць усё і новае адчуць.

   Перевёл Максим Троянович

Слова

Слова - потік, що ллється з рота, з мене.
Йому я русло час від часу знаходжу.
У темряві нічній, в турботах денних,
Я їх ціную. Як я ними дорожу!

Слова несуть в собі енергію стихій,
Вони лікують, але можуть і вбивати.
Слова швидкі, стрімкі, легкі... Є і важкі!
Тому потрібно їх контролювати!

І ти, не сердься, любий друже, за слова.
Бо слово правди часто в душу ллє бальзам,
Летить до серця, в різних образах і снах,
Щоб поміняти саме суще твоє там.

    Перевёл Серёжа Чугунов