Колись перетворюсь... Не знаю,
на що перетворюсь колись...
Мене ти у всьому впізнаєш –
весь світ буде лиш з моїх рис.
Я буду – і хмара, і вітер.
І зірка, і місяць – все я.
Іконою буду сльозити
за тебе, кохана моя.
Я буду – зимою і літом.
І всім, чим захочеш іще...
І якось, як кінчаться квіти,
я жовтим листом-заповітом
опущусь на рідне плече...
Колись перетворюсь... Не знаю...
© Copyright: Миклош Форма, 2021
Свидетельство о публикации №121120300502
Свидетельство о публикации №121120300502
Рецензии