1. Тоскливый век и 2. Алиса Из М. Метелецкой
Застывший двор в деревьях голых…
И только лишь голодный голубь
Отважно, не жалея ног,
Всё ищет, меряя асфальт,
Кусочек хлеба, крошку либо…
А я пишу свои верлибры
Под дождевой тоскливый альт…
Измучила шальная боль,
Нацеленная прямо в душу…
И от отчаянья недужно,
Такая мрачная юдоль.
Тоскливый век, пропащий край,
Уже неверующий в рай…
23.112021
Маргарита Метелецкая
http://stihi.ru/2021/11/22/8723
Самотній, як після хвороб,
Застиглий двір в деревах голих...
І тільки зголоднілий голуб
Не полишає марних спроб -
Відважно міряє асфальт,
Чекаючи на крихту хліба...
А я - пишу свої верлібри
Під дощику холодний альт...
Знесилив очманілий біль,
Націлений ув око духа...
І скрізь - зневага відчайдуха -
А що побачиш, далебі, -
Змарнілий вік...Пропащий край,
Уже невіруючий в Рай...
Алиса, сложить как мне сказки?
Я жажду хоть чуточку ласки!
Ведь так нестерпимо болит,
Как будто в душе лишь ковид
В дарованной Господом хате
И в память внезапно накатит…
И в каждый, мной прожитый, миг –
Лишь грех в бедном сердце щемит.
Обескровлена, будто стигматы,
Открываются горя утраты…
И в моём одиночестве вновь
Призываю Господню Любовь
Как высокую Господа волю,
Что излечит все горькие боли.
25.11.2021
Маргарита
http://stihi.ru/2021/11/24/5619
Алісо, навчи мене казки?! -
Вимолюю дрібочку ласки,
Бо вже тільки з болем впритул...
І б'є мій духовний намул
В дарованій Господом хатці -
У в кожній приборканій згадці,
У кожну згорьовану мить -
Лиш гріх в біднім серці щемить...
Знекровлюють, наче стигмати,
Минулого прикрості й втрати...
І в скойці самотності знов
Я кличу горішню Любов
Як істинну Господа волю,
Що спинить всі повені болю...
Свидетельство о публикации №121120204545
Обнимаю,
Юрий Тригубенко 09.12.2021 08:48 Заявить о нарушении
Я рада, что мы когда-то нашлись.
Обнимаю нежно
Ри
Римма Батищева 09.12.2021 16:37 Заявить о нарушении