Встає туман, як срібний дим. Зірки - мов очі риб.
Заходить темрява у дім ледь чутно - рип-рип-рип...
І мовить: крихітко, тук-тук! Гайда в таємний ліс...
Там сонце - жовтий колобок - ковтає чорний лис.
Висять достиглі на гілках і голови, й грушкИ,
Зозульки мертві "Отче наш" співають навпаки.
Пече чортисько калачі під ліжечком твоїм,
те потойбічний ліс вночі, що вдень - привітний дім.
Вже йде - послухай - раз, два,три! - король твоїх жахів -
весь день у шафі він сидів і так давно не їв -
хоч випадають з губ тонких сто тисяч слимаків...
Ням-ням! Чвак-чвак! І х-рррррр, і гик, і крррхвфшла!
Та раптом матінка ввійшла і малюка взяла.
І дім замовк, і вітер стих, і міцно спав малюк
в обіймах теплих - рятівних.
Був білим сон, мов ПЕРШИЙ СНІГ,
мов світле люлі-лю...
***
© Copyright: Невредно Мечтать, 2021
Свидетельство о публикации №121120107504
Свидетельство о публикации №121120107504
Рецензии