Було б йому сьогоднi сiмдесят

( Світлій пам'яті Назарія Яремчука )

Він соловейком пісню нам співав,
Що линула, неначе стоголосся,
Та й  голосом всім радість дарував,
Від співу аж гойдалося колосся.

Було б йому сьогодні сімдесят,
Та не судилось цього дочекати,
Бо не зустрів він навіть п’ятдесят,
І полетів у засвіти співати.

Всевишнім обдарований співак,
Народжений в селі на Буковині.
Судилось рано відійти й відтак –
Велика втрата творчій Україні.

Тепер він там… десь там…на Небесах,
В Небеснім хорі вже роки співає,
Та й ходить по Небесних лиш стежках
І пісню звідти тут оберігає.

Вона дзвенить і досі поміж нас,
Й Назарія усі ми пам’ятаєм,
Немов вода, сплива невпинно час,
Та цього солов’я не забуваєм.

Співати так колись зумів Назар,
Співало серце й струни всі дзвеніли,
Тепер співає й дивиться з-за хмар,
І струни всі за ним застугоніли.

Немає більш між нами солов’я,
Якого знали і любили й в світі,
Але живе по нині це ім’я,
Його пісні – вже сироти, як діти.

30.11.2021 р.