Ж нки

Жінки

Усім жінкам присвячую!
Кохані,  милі, ніжні, - наче квіти, 
Від вас весною віє,
зимньої пори!
Я вас люблю,  понад усе на світі,
Хай бог засвідчить
почуття, з гори!
Відважні, гарні, грізні
та безстрашні,
Чоловікам  своїм,
якраз  під  стать…
Ви покорили в нас
серця,  ворожі башні,
Які  не встояли, зважаючи на стать!
Ранимі вкрай, та
надзвичайно сильні,
Такими, вкарбувалися в
історію жінки…
Бажання обійнять, як
птаха крильми,
Своїх дітей, родину –
пам’ятають ще віки!
Від вас залежить, навіть,
доля миру,
А він весь час такий
хиткий, крихкий…
То  можновладці
бісяться  від  жиру,
Або сусідів, дує вітер
шквальний, злий!
Та серце матері, за всі
серця сильніше,
Йому  під
силу  подолати   небокрай…
І рідний край, іще стає
для нас рідніше,
Щасливе сонце світить з
краю в край!
Так хай щаслива буде
далі, ваша доля,
Країна ненька знов
розквітне наче сад…
Ячмінь з пшеницею
всміхнеться з поля,
І Захід, Сходу - буде, наче
рідний брат!
Хай квітнуть, буяють  як квіти -
кохані,
Вони заслуговують свято
це, в нас…
Бо  разом,
ми з  вами, усі  нездоланні,
Про це промовляє історії,
нашої  час!
 
8  березня  2014 року