Вітаю, Зимо! Ось ти вже й прийшла...
Упевнено на мій поріг ступила,
Торкнулася гарячого чола,
Тривоги й смутки миттю остудила.
А пам'ятаєш, Зимо, Грудень мій,
Коли відчула ты мій перший подих?
Вплела в сніги мене, тоненький волох,
Й не віддала хворобі й смерті злій.
Боролася за мене й вберегла,
Зневірених не слухала прогнозів,
Й слізьми своїх засніжених морозів
Молилася за крихітне маля.
Здивованому Березню на руки
Знесиленою від страшної муки
Турботливо мене передала...
Я знаю, Зимо, Зимонько моя,
Як важко я тоді тобі дісталась,
Але мені ти завжди посміхалась,
І наді мною сходила зоря.
Безмежна вдячність, Грудню, любий мій,
Останній місяць року - мій початок.
Мене зимовим днем не настращати,
Бо оберіг мені він від стихій...
Вітаю, Зимо! Добре, що прийшла!
Моя Зима
© Copyright: Наталия Ломейко-Громовая, 2021
Свидетельство о публикации №121120103747
Свидетельство о публикации №121120103747
Рецензии
Добрый вечер. Очень приятно почитать хорошие стихи на родном языке. Спасибо и мои вам самые лучшие пожелания!
С Уважением, Валерий!
Приходько Валерий 17.02.2022 19:20 • Заявить о нарушении
С Уважением, Валерий!
Приходько Валерий 17.02.2022 19:20 • Заявить о нарушении
Спасибо огромное за тёплые слова! И я Вам желаю всего самого наилучшего! Рада, что не забываете и любите наш родной язык!
С Уважением, Наталия.
Наталия Ломейко-Громовая 18.02.2022 11:42 Заявить о нарушении
С Уважением, Наталия.
Наталия Ломейко-Громовая 18.02.2022 11:42 Заявить о нарушении