Молочнії ріки,медовії квіти,
Зелені ліси та безмежні поля,
Пустелі піщані що й нині закриті,
То все наша рідна маленька земля
Та й ми не гіганти у просторі світу,
Нас більше під землю пішло за віки,
Зростає чисельність людей на планеті,
А з розумом горе-тут все навпаки
Ось війни наприклад,вони Божа кара,
Від Каїна ще їм немає кінця,
Літає агресія-чорна примара,
Потвора без серця,душі та лиця
З часу коли Бога посланник з"явився,
Цар Саул блаженний,за ним і Давид,
Тирани за трон і дітей убивають,
Відсутні порядність,душевність та стид
Усі послідовники царської влади,
Кати та мерзотники-сущії гади,
Без трону вони мов трава без води,
А час їх безслідно стирає сліди
І з тими що нині подібнее буде,
Бо що не кажи,розумннішають люди,
Наступлять часи-розум стане царем,
В майбутнєє шлях ми самі оберем
29 листопада 2021 року
Що не кажи-розумнiшають люди
© Copyright: Александр Захаренко 3, 2021
Свидетельство о публикации №121112907021
Свидетельство о публикации №121112907021
Рецензии
Стыд по-украински разве не сором, а посланник не посланець?
Виктория Раковец 14.03.2023 08:39 • Заявить о нарушении
Виктория Раковец 14.03.2023 08:39 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.