Її душа горнулася до тебе,
Ховав вас Ангел під своїм крилом,
Коли над вами хмарилося небо,
Коли з ногами... В душу...Напролом...
Сміялись вам у очі....І у спину....
Слова жбурляли недруги й свої,
Несли Любов, немов якусь провину...
І плакав Ангел з ранами в крилі.
Її душа до тебе притулилась,
як кожен вас судив своїм судом,
Любов зорею в мороці світилась,
Ваш Ангел сльози витирав крилом.
Молився Ангел,а Любов міцніла,
Тож хай вона до віку не мине,
Вам літ багато доля налічила,
I серця два забились мов одне. 2/16/2020 Марія Круль
Несли Любов, немов якусь провину
© Copyright: Мария Круль, 2021
Свидетельство о публикации №121112801142
Свидетельство о публикации №121112801142
Рецензии
