Навела я марафет...
Довші я зробила вії,
Губи бантиком — "букет" —
Чи це я, чи вже "повія" ?
Йду по вулиці..."небрежно"
Споглядаю з висока,
Зачіпа прохожих "стержень",
Бо "фактура" не струнка.
Тут зненацька, з-за паркану
З перетряху пес завив.
"Не тебе іду "арканить..."
Гавкнув щемно й відступив.
На базарі розступились,
Перешіптуючись вслід.
Мужики аж розгубились,
А один так просто зблід!
Бабця Муся, продавчиня,
Слів колючих не жаліла:
"Фіфа грязна, хм..."княгиня",
Ти, бува, не заболіла?"
Дав Бог розум...повернула
Свої човгалки додому.
Туга серце огорнула —
Вороття нема старому...
Під холодною водою
Стерла милом "наважденье".
Побула час "молодою"?
Не твоє вже "поколенье"...
Свидетельство о публикации №121112705767
Мне понравилось!
Удачи Вам и творческих успехов!
Людмила Лач 28.11.2021 21:07 Заявить о нарушении
Галина Максимова 6 28.11.2021 22:02 Заявить о нарушении