Портрет
А очі - що Купальська ніч.
Як гляне - наче заворожить
І не втекти від неї пріч.
Росло дівчатко, мов стеблинка,
А пломінь вже палав в душі.
Немов самотня горобинка,
Що зиму стріла на межі.
Дивлюсь на неї і німію.
По спині холодок вужем.
Мов вОрони, крилаті вії
Полосонули, як ножем.
І щось чаклунське зір тривожить -
Вона ж, всміхається мені...
Дай до краси їй щастя, Боже!
І долі промені ясні.
( Портрет Любові Якимчук - моя авторська робота)
Свидетельство о публикации №121112608626
Стихи - браво!
Женя
Евгений Лебедев 7 28.11.2021 15:44 Заявить о нарушении