Дивлюсь на ялину й на ту полонину,
Вівчар там в кошари овець всіх загнав.
Я вийду та й гляну, на все оком кину…
Вівчар на трембіті з любов'ю заграв.
Обабіч ялини й смереки зелені,
Внизу, наче змійка, тече потічок.
Вони так високо й далеко-далеко,
Верхівки смерек, як верхівки свічок.
ПРИСПІВ
Моя полонина у наших Карпатах,
Від неї не можу відвести очей.
Вона дивовижна в смарагдових шатах,
Й ховає в собі таємницю ночей.
На тій полонині і вівці, й кошари,
Живиця пахуча, трембіта й вівчар…
Моя полонина й яскраві стожари,
Ще й місяць виходить на небі з-за хмар.
Грає вівчар на трембіті красиво,
І дзвінко співають птахи у лісах.
Такая краса! Всюди гарно, звабливо…
І слово КАРПАТИ у нас на вустах.
Смарагдові шати на всій полонині,
Їй мило співають гірські потічки,
Купається сонце у росах в долині
І ніжно цілує смереки-свічки.
ПРИСПІВ
26.11.2021 р.
Полонина
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2021
Свидетельство о публикации №121112607898
Свидетельство о публикации №121112607898
Рецензии