В краю барвистих вишиванок,
В краю любові і добра
Води наберу повен дзбанок,
Відчую подих від тепла.
В краю барвистих вишиванок
Я знову сяду на поріг,
Ще й вийду на старенький ґанок,
Бо шлях від серця там проліг.
В краю барвистих вишиванок,
Де жебонять малі струмки,
Я стріну з радістю світанок,
Туди полинуть всі думки.
В краю барвистих вишиванок
По травах росяних пройдусь,
Там срібен місяць, як серпанок,
До нього подумки торкнусь.
В краю барвистих вишиванок
Все серцю миле й дороге,
Смакуєм каву з філіжанок,
Й проміння сонця там благе.
В краю барвистих вишиванок
Цілком душею потому,
Де пахне м’ята і рум’янок
На себе долю одягну.
В краю барвистих вишиванок
Полине пісня, наче птах,
Із вуст чарівних бойківчанок,
Як доля сипле по світах.
В краю барвистих вишиванок,
Де мова рідная звучить,
Слова всіх ніжних колисанок
Повік у серці будуть жить.
24.11.2021 р.
В краю барвистих вишиванок
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2021
Свидетельство о публикации №121112506093
Свидетельство о публикации №121112506093
Рецензии