Дни глухой осени... Артур Грей Эсквайр

Днi глухоji осенi
http://stihi.ru/2021/11/24/6094
Артур Грей Эсквайр
----------------------------------------------
                «… Там мрію чеканять інакше,
                Ніж тут, де міняють в пітьмі
                Забуття й чудотворство…»
                (Пауль Целан)

Дні завершення осені –
Наче мальовані амфори
В які забули налити вино.
Лускокрила епоха:
Все так ефемерно,
Таке нетривке
Все – навіть істин абеткових рій,
Тих, маленьких, банальних, зачовганих
Наче сандалі дивака Архімеда,
Що снив Сіракузи як берег
Сліпця Поліфема. І деспота мідного.
Істин
Які як монети з дельфіном на золоті.
Коли осінь глуха –
Я помираю,
Стаю нерухомим, німим:
Навіть мім
Сказав би відверто деревам
Поснулим і голим,
Тільки не я (бо мовчу),
Бо кров тужавіє і гусне
В епоху метеликів
Коли осінь глуха,
Бо небо синіє чужим,
Бо хризантеми біліють крижинами,
Бо час помирати
Співакам-цвіркунам
До весни.


(Світлина автора віршів)


                «… Мечту  там рисуют иначе, 
                Чем здесь, где меняют  впотьмах
                беспамятство с шаманством…"

                (Пауль Целан)
               


Дни завершенья осени -
Словно  рисованные амфоры...
И их забыли наполнить вином.
Легкокрылая эпоха:
Все так эфемерно
И так непрочно
Все – даже истин алфавитный рой,
Тех маленьких, банальных, затасканных,
Словно сандалии чудака Архимеда...
Как берег слепца Полифема
Ему Сиракузы.  И деспота медного.
Истин,
Что словно монеты с дельфином на золоте.
Когда осень глуха -
Я умираю,
Чтоб стать неподвижным, немым:
Словно мим
Сказал бы открыто деревам,
Поникшим и голым,
Только не я (я молчу),
Ведь кровь становится густою
В эпоху ту, бабочек,
Когда осень глуха,
Ведь небо синеет чужим,
Ведь хризантемы белеют ледышками,
Ибо умирать время
Поющим сверчкам
До весны.


(Фотография автора стихов)