Сон-285

Що негаразд в системі виховання,
Якщо після навчання в школі, вузі -
Одні й ті ж люди звершень досягають,
А інші гниють в тюрмах по заслузі.

Який збій в формуванні особистості,
І де в педагогічному процесі
Проблема, яка вимага відкритості,
Й дискусії з суспільним інтересом.

Яка метода дозволяє вчителю -
Усіх дітей зрівняти під гребінку,
Й в дитячім світі ставши повелителем,
Ділити на відмінників й дебілів.

Багато запитань і жодних відповідей,
Бо педагоги - теж раби системи,
І навіть коли сонце у зеніті -
Свій камінь вгору котять надаремно.

Бо педагоги - також як відмінники
Повинні досягать нових вершин,
І їм нелегко втриматись приміром
На найкритичнішій з людських царин.

На них мільйон очей тримають погляд,
Оцінюючи дії під лупою -
Їм навіть у сімї, закрившись вдома,
Не можна бути щирими з собою.

Учителі повинні - гарно вчити,
А учні мають - на відмінно вчитись,
А хто навчить, як без принуки жити,
Цікавістю зсередини іскритись.

З системою напевно є проблема,
Бо результат - на різних полюсах,
Не може впорядкована система -
За винятком - творити чудеса.

Чому вона - клепає на потоці,
Типово-сіру, збіжну особистість,
Щоб слухалася чемно на уроці,
Вигуючи імена по списку.

Мабуть, творці й учасники процесу,
Недооцінюють ні розмаху, ні втрат,
Й уявлення не мають, що в кінцевім
Повинно сформуватись результаті.