Соняшники
Тут є його помічники малі -
Ростуть широкополими ланами,
В городах, попід тином, під хатами.
Лиш сонця промінь перший помічають -
Голівоньку до нього повертають,
Жовтогаряче славлять новий день
Між птаства розмаїтого пісень.
У квітці кожній таїна життя,
Весь сенс неперевершений буття.
Вона - немов земля, зернинки - люди,
І з кожної зернини ЖИТТЯ буде.
Не сонях обіймаю я, а сонце,
Його зернина в мене на долонці.
Ми, люди, теж, як сонечка малі,
Багато сонця не буває на землі.
24.11.2021
г. Киев
Олег Слєпцов
Соняшники
Гобелен. 2004. 90х108 см.
Свидетельство о публикации №121112406518