Ровесникам... Ирина Боговина

Привіт Вам всім, ровесники мої!
http://stihi.ru/2021/11/22/684
------------------------------------
 ***
Привіт Вам всім, ровесники мої,
На жаль, є ті, що сплять уже в могилах,
Та більшість з класу мешкає в селі,
На річці Вовчій в Придніпровських схилах...
Вітаю всіх, ви в пам"яті живі,
Усміхнені, гарненькі та веселі,
Стрибає зайчик сонячний у склі,
Дзвенить дзвінок, заходить вчитель в двері...
Гримлять усі сімнадцять парт у класі,
Лунає дружнє хором: "Добрий день!",
"Четверте жовтня" вивів хтось на дошці,
У крейді хвартух, щічки, ніс, портфель...
Вам вдячна я, ровесники мої,
Що ви були в житті моїм та долі,
Коли зростали  в рідному селі,
Коли гуртом співали ми у полі...
Ті промайнули розові літа,
Від них на серці тепло й досьогодні,
Життя коней на зиму поверта,
Невтішна старість, ночі, дні холодні...
Де всі ви, друзі, як ви живете,
Замурувались, наче ті комахи,
Чи вистачає пенсій, що їсте,
Чи заглядає з горя хто й до пляхи?..
Так будьте всі здорові і живі,
Усміхнені, гарненькі та веселі,
Мороз сніжинки змалював на склі,
Новий рік скоро в дім відчинить двері!

************************************

Ровесники мои , привет вам всем!
(И тем, кого уж нет среди  живущих…)
Из класса большинство живет в селе
На речке Волчьей в Приднепровских кручах...
Все живы в памяти моей. Все-все!
Улыбчивые , милые без меры…
Играет зайчик солнца на стекле,
Звенит звонок, учитель входит в двери...
Гремит семнадцать парт : привет… привет…
И раздается хором: "Добрый день!",
А кто-то дату вывел на доске,
В мелу весь фартук, щечки, нос, портфель...
Благодарю , ровесники мои,
Что были в жизни вы моей и в доле,
Когда в родном селе со мной росли,
Когда мы вместе пели в чистом поле…
Те  пронеслись весёлые года ,
От них на сердце лишь  тепло  осталось…
Куда несёт тех лошадей,  куда?
Ведь  впереди лишь холод, грусть  и  старость…
Друзья мои, живете  как и  где?
Замуровались в своих щелях, что ли?
Хватает пенсий вам на каждый день?
Иль кто-то смотрится в бутылку с горя?
Здоровы  будьте, живы, все-все-все!
Улыбчивые,  милые без меры…
Мороз снежинки лепит на стекле:
Уж скоро Новый год откроет двери!