А дiтки ростуть

А дітки ростуть і не знають татусь…
Останні ж – в сум’ятті: «Я краще помнусь.»

Які аліменти? Всі гроші – собі!
Плювати на долю, й що дітки в журбі.

Ховають доходи за нових дружин.
У щастя походи: «А я ж – не один!»

Самотність лишають своїм діточкам.
І більше дитинці той батько не крам.

Шкодують для діток і гроші, і час.
Яка там увага? Який перший клас?

Для чого навчання? Для чого та їжа?
І дітки працюють… Отримують грижу.

Стараються жити і нести свій хрест.
Ось – Мама в могилі… І Таточку best!

А я сиротою стою на плаці…
І тихо стікає сльоза по щоці…

© Copyright: Кравчук Світлана Миколаївна, 2021
24.11.2021
11:36
м. Львів

Всі права застережені. Будь-яке відтворення та використання без письмової згоди автора заборонене.
Повна або часткова републікація, публічне виконання тощо, без письмової згоди автора забороняються і вважаються порушенням авторських прав.

Всі персонажі є вигаданими, і будь-який збіг з людьми, що реально живуть або жили, випадковий.