Садочок маленький біля хати,
Та нам хватає, є для кого дбати.
Подвір’я наше вкрито споришем,
Шовковиця росте під гаражем.
Так, мабуть, судилося мені,
Жити на природі, у селі.
Село моє стоїть в степу,
Де пів віку я з родиною живу.
Діти вже повиростали,
Вчителі обоє стали.
Вже онуки теж дорослі
Закінчили університет.
Квіти дуже я люблю,
Всім на свято дарю,
Радують мене, як діти,
Мною вирощені квіти.
Степове село
© Copyright: Мария Верховинина, 2021
Свидетельство о публикации №121112403428
Свидетельство о публикации №121112403428
Рецензии