Ніколи не забути в світі
На барикадах рідної землі
Як за свободу гинуть діти,
Такі ще юні, дуже молоді.
За правду, віру в справедливість
Кров проливали. В пам’яті усі.
Дивились смерті в очі, не корились,
Народу України – то сини.
У мирну годину дітей вбивали
Снайпера що в спину стріляли
Небесна сотня впала в боротьбі
За свободу своєї рідної землі.
Сини, герої наші дорогі
Ви полягли на Київській землі,
Сльозами матерів майдан полито,
Хто повесні посіє жито?
До нині плаче там земля,
Полита кров’ю і сльозами.
Там палять свічки без кінця,
І устеляють все вінками…
Небеснiй сотнi
© Copyright: Мария Верховинина, 2021
Свидетельство о публикации №121112304209
Свидетельство о публикации №121112304209
Рецензии