Лiна Костенко - Finita la tragedia - на русский

Мой перевод на русский язык стихотворения
Лины Костенко "FINITA LA TRAGEDIA":

          FINITA LA TRAGEDIA

Он умирал. Актёр, больной смертельно.
Он старый был, и то была не роль.
И голос сел, и ослабело тело...
Он умирал, шекспировский король.

Афиша его имя представляла
уже как тихий колокольный звон.
Какая в зале тишина стояла,
когда на сцене появлялся он!

Его в театр супруга привозила.
Смотрела весь спектакль из-за кулис.
А он играл. И мы о нём грустили,
сквозь слёзы вновь и вновь кричали "Бис!"

Играл не так. Но не играть не мог он.
Ещё! В последний раз... Он угасал.
Домой он ехал умирать с тревогой,
в искусстве же он снова воскресал.

Как много рядом молодых, высоких! -
срывали голос, морщили чело.
Но это так, но это лишь массовка.
И не было ещё средь них Его.

Он умирал. И вместе с ним - эпоха.
Её уже не вызовешь на «бис».
Последний акт... И кладбище, и похороны.
Печальный и прощальный бенефис.

Эмма Иванова.
23.11.2021г.

================================

           Оригінал:
     FINITA LA TRAGEDIA 
        Ліна Костенко

Вмирав актор. Він був смертельно хворий,
Він був старий. І це була не роль.
Віджив той голос, наче грецькі хори.
Вмирав актор, шекспірівський король.

Його ім'я розгублена афіша
уже несла, як вечоровий дзвін.
Яка у залі западала тиша,
Коли на сцені ще з'являвся він!

Його в театр привозила дружина.
Стояла там, припавши до куліс.
А він ще грав. І ми за ним тужили,
І вже його не бачили від сліз.

Він грав не так. Але не міг не грати.
Іще раз. Ще! Востаннє...І згасав.
Додому він вертався умирати,
але в мистецтві він ще воскресав.

А поруч грали молоді, високі.
Зривали голос, морщили чоло.
Але це так, це все іще масовка.
І серед них Його ще не було.

А Він вмирав. Вмирала з ним епоха.
Її уже не викличеш на «біс».
Остання дія... Кладовище. Похорон.
В безсмертя також повні очі сліз.
----------------------------------- Ліна Костенко