Перевод в подарок... Василине Иваниной

                Стихотворение для перевода взято
                из литературного дневника
                Василины Иваниной
                http://stihi.ru/avtor/karpati

               ******************************


Мар'яна Савка
&&&
якщо ти квітка – що тобі зима?
збереш пелюстя у кулак і годі –
зірвешся із коріння, що на споді,
й ніщо вже не тримає. зокрема
припущення, що ти всьому вина,
бо зацвіла занадто і не в пору,
тим самим проявила непокору,
хоч і була за розкладом весна,
але холодна, мокра, і така,
коли здається, що усе зів'яло
ще в пуп'янку. але ж тобі замало
одненького зеленого листка,
ти захотіла раптом зацвісти –
ну й зацвіла. і він тебе помітив.
сказав: я бачив найгарніші квіти,
але ця квітка, то, кохана, ти.
ти чуєш, квітко, ти його вона!
і був же сенс зриватися з орбіти,
бо що йому зима? він бачить квіти,
в його очах займається весна.
(із поетичної збірки "Оптика Бога")

***********************************


когда цветок ты – что тебе зима?
все лепестки в кулак и - полно!
срывайся просто с собственного корня,
коль ничего не держит здесь  тебя!
лишь мысль, что ты одна всему вина
и потому, что зацвела не в пору,
тем самым проявила непокорность,
хотя по расписанию весна.
но холодна, и так мокра она,
и кажется, что всё ещё завяло
в бутоне, но тебе ведь было мало
единого зелёного листка,
ты захотела сразу зацвести -
и зацвела, и он тебя заметил,
сказал: что нет прекраснее на свете -
цветка, и тот цветок, родная, ты.
ты слышишь, ты его цветок, одна!
...
и был же смысл срываться вдруг с орбиты,
ведь что ему зима?  Цветы он видит
другие… у него в глазах весна.

(из поэтического сборника "Оптика Бога")