Країно, ти не сприймеш дивину!
І не впізнаєш розвитку появи!
Ти сивієш в майбутню дичину,
Без змісту просторової уяви!
Тягнеш із давніх сплячих далечінь
Набутки застарілі і прогреси.
До свят не забуваєш полічить
Всі ночі, дні і шкурні інтереси.
Здіймаєш вгору примітивний смак.
Для знань - одні залишені зупинки.
Одне й те саме - схований бардак.
І віра - як в шарманника картинки...
Що тобi - майбутне? Минулого слави?
© Copyright: Наталия Дашкевич, 2021
Свидетельство о публикации №121112208152
Свидетельство о публикации №121112208152
Рецензии