лилия
Шматує вітер листя навмання.
У долі – берег лівий…у долі – берег правий…
А посередині, десь на плоту, моє життя.
Я знаю, що коли до берега пристану –
Не зможу більше вже плисти…
І серед сірого туману
Лілея буде лиш цвісти.
…Течуть бурхливі води річки
Мов будні нашого життя.
А на воді відкриє вічки
Лілея…в хвилях забуття.
Свидетельство о публикации №121112207012