Осінь. Життя, як листя опадає,
Вітряно та й холод достає.
Буває, що любов як листя помирає,
Так, буває… Буває і таке.
Та серце просить ще любові,
Їй так хочеться весни.
Журавлі летять понад полем,
В далечінь, у теплі краї.
Щоб любов навіки зберегти,
Вірністю ти мусиш дорожити.
Високо піднявши голову нести,
Свою гідність, буде легко жити.
Місяць поза хмарами літає,
Так, в житті всього буває.
Дуже тепло, вишня зацвіла…
А на дворi лютий i зима.
Помира любов
© Copyright: Мария Верховинина, 2021
Свидетельство о публикации №121112204320
Свидетельство о публикации №121112204320
Рецензии