Голоси забутих предкiв - Ой, козаче, любий брате!
Ой, десь там на горі,
Де злетілись яструби’,
Там розквітла бузина
Й розстелилася трава…
У вишневого садочка,
Біля чистого струмочка –
Лежить витязь молодий,
Кінь схилився вороний:
Ой, козаче, любий брате
Годі тобі довго спати!
Прокидайся вже хутчіш,
Бачу воїнів чужих…»!
Треба йти на подвиг ратний,
Меч бери, скоріш, булатний!
Ось шолом і булава,
Щоб уціліла голова…
То ідуть на Русь татари,
А за ними яничари!
Б’є копитом вірний кінь,
Вскочив витязь удалий…
Осідлав свого коня:
«Неня – матінко земля!
В битві всім нам помагай,
Щоб зберігся рідний край…»!
Чути дзвін - набат, в селі:
«Геть, звідсіль, всі яструби!»,
Мчиться витязь на коні,
Верхи скачуть козаки…
Скрегіт, стук та крик степами,
Б’ються козаки мечами!
Поруч свище булава:
«Розбігайся, татарва…»!
Ось побігли яничари,
А за ними і татари…,
Земле рідна - нам підмога!
Бо за нами перемога…
Та неждано…, із-за яру,
Стрімко пронеслась стріла…,
В груди…, в серце улучила,
Кров червона закипіла…
Припав до вірного коня,
Похилилась голова…,
Очі навіки закрив
Витязь – хлопець золотий!
Ой, десь там на горі,
Знов кружляють яструби!
Там зім’ялась вся трава,
Гнеться біла бузина…
У вишневого садочка,
Біля чистого струмочка –
Козак загинув молодий,
Кінь сумує вороний:
«Ой, козаче, любий брате
Вічно годі тобі спати!
Відкрий очі та вставай,
Батьківщину захищай…»!
20 листопада, 2021 рік
Шановні читачі!
Для того, щоб у цьому вірші збереглась рима, треба читати:
«яструби’» з наголосом в кінці слова, а «’тобі» - з наголосом на перший склад.
Свидетельство о публикации №121112107694