Голоси забутих предкiв - Ой, козаче, любий брате!

За мотивами  українських народних пісень та національного фольклору.


Ой, десь там на горі,
Де злетілись яструби’,
Там розквітла бузина
Й розстелилася трава…

У вишневого садочка,
Біля чистого струмочка –
Лежить лицар молодий,
Кінь схилився вороний:

Ой, козаче, любий брате
Годі тобі довго спати!
Прокидайся вже хутчіш,
Бачу воїнів чужих…»!

Треба йти на подвиг ратний,
Меч бери, скоріш, булатний!
Ось шолом і булава,
Щоб уціліла голова…

То ідуть на Русь татари,
А за ними яничари!
Б’є копитом вірний кінь,
Вскочив лицар удалий…

Осідлав свого коня:
«Неня – матінко земля!
В битві всім нам помагай,
Щоб зберігся рідний край…»!

Чути дзвін  -  набат, в селі:
«Геть, звідсіль, всі яструби!»,
Мчиться  витязь на коні,
Верхи скачуть козаки…

Скрегіт, стук та крик степами,
Б’ються козаки мечами!
Поруч свище булава:
«Розбігайся, татарва…»!

Ось побігли яничари,
А за ними і татари…,
Земле рідна  -  нам підмога!
Бо за нами перемога…

Та неждано…, із-за яру,
Стрімко пронеслась стріла…,
В груди…, в серце улучила,
Кров червона закипіла…

Припав до вірного коня,
Похилилась голова…,
Очі навіки закрив
Лицар – хлопець золотий!

Ой, десь там на горі,
Знов кружляють яструби!
Там зім’ялась вся трава,
Гнеться біла бузина…

У вишневого садочка,
Біля чистого струмочка –
Козак загинув молодий,
Кінь сумує вороний:

«Ой, козаче, любий брате
Вічно годі тобі спати!
Відкрий очі та вставай,
Батьківщину захищай…»!

20 листопада, 2021 рік

Шановні читачі!

Для того, щоб у цьому вірші збереглась рима, треба читати:
«яструби’» з наголосом в кінці слова, а  «’тобі»  -  з наголосом на перший склад.