Осень дикарская

ОСІНЬ ДИКУНСЬКА
Лiна Василівна Костенко [1930]

Кошлатий вітер-голодранець
в полях розхристує туман,
танцює юродивий танець,
б'є в бубон сонця, як шаман.

І, настовбурчивши окраси —
зап'ястя, пера, пояси —
гудуть зелені папуаси,
лисніють литками ліси.

Тупцюють з вивертом і свистом,
трясуть глицевий тамбурин
і вигинають мускулисто
янтарні спини стовбурів.

Сосновим потом пахне пряно.
Гугнявить бубон в жовтий рев.
Дрижать скелети дерев'яні
іноплемінників-дерев.

Бредуть приречено — ні скарги —
високі бранці край доріг...
І падають багряні скальпи
шаману сивому до ніг.



ОСЕНЬ ДИКАРСКАЯ
Перевод стихотворения Лины Костенко

Косматый ветер-голодранец
взъерошил на полях туман,
танцует исступлённый танец,
бьёт в бубен солнца, как шаман.

И, нацепив все прибамбасы —
браслеты, перья, пояса —
гудят деревья-папуасы,
сверкают икрами леса.

Топочут с вывертом и свистом,
трясут хвоистый тамбурин
и выгибают мускулисто
стволы-хребты янтарных спин.

Сосновым потом пахнет пряно.
Гнусавит бубен, ошалев.
Дрожат скелеты великанов —
иноплеменников-дерев.

Бредут без жалоб и рыданий,
как пленники, вблизи дорог...
И всё багряней и багряней
от скальпов у шаманьих ног.

                20 ноября 2021 года