Не зірватися б в прірву розлук
Острови, острови – коди душ людських там,
Неймовірно цікаві... й окремі...
Пазли різні – як скласти? Питай не питай,
Окаянна постала дилема.
Під одними живеш – небесами й землі,
А ось звідки прийшли – хто це знає?
Десь розгадка зосталась в зірковій імлі,
Доля ж разом збулась в цьому краї...
І зірватись не можна у прірву розлук,
Бо серцями вже рідні так стали.
Як багато блукають окремо в злі мук –
Не розпізнаними островами...
22.11.2021р.
Не зирватыся б в прирву розлук
© Copyright: Вячеслав Шикалович, 2021
Свидетельство о публикации №121112102728
Свидетельство о публикации №121112102728
Рецензии