Вiдпускаю... Мирослава Стулькiвська
http://stihi.ru/2021/04/25/9445
Відпускаю колишні
образи душевного болю,
Як же легко і просто
усе відпускати назад...
Бо зуміла я сили знайти
й знову стати собою,
І весніє у квітах
моєї душі зелен сад.
Відпускаю далекі
Печалі і розчарування,
Залишаю все те,
що давно залишити пора...
Як здіймається легко
без фальші і гриму кохання!
Як ховається в тінь
лицемірна й обмежена гра!
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Отпускаю на ветер
обиды, душевные боли...
как легко, да и просто --
оригами по ветру пускать...
и сумела я силы
найти, чтобы стать вновь собою,
расцветёт по весне он,
души зеленеющий сад.
Отпускаю печали
и рвущие душу сомненья,
расстаюсь со всем тем,
с чем давно бы расстаться пора...
Как легко взмыло вверх,
что без фальши и слёз тяготенья!
И запряталась в тень
лицемерная чувством игра!..
Аватар Автора оригинала
Свидетельство о публикации №121112000733