Вчера ты уехал...

ТИ ВЧОРА ПОЇХАВ, ТИ Ж ТІЛЬКИ ПОЇХАВ УЧОРА...
Лiна Василівна Костенко [1930]

Ти вчора поїхав, ти ж тільки поїхав учора,
а вже мені будень диктує дощі та й дощі.
І де ж мені взяти для дум зрівноважені чола,
для смутків сутулих — непродощимі плащі?

Вмовляю себе, що тиждень — це так небагато.
Ну, що таке тиждень? Були й не такі тижні.
При згадці про тебе я гріюсь, немов при багатті.
Дощі зарядили, такі затяжні-затяжні.

Дороги розмиті, і чується крик журавлиний.
І ніч проминула, і сон не приніс забуття.
Тепер я не можу без тебе пробути й хвилини.
А якось жила ж я усе попереднє життя!



ВЧЕРА ТЫ УЕХАЛ...
Перевод стихотворения Лины Костенко

Вчера ты уехал, ведь только вчера ты уехал,
а мне уже будни диктуют дожди и дожди.
И где же найти мне от мыслей тревожных доспехи,
к печалям сутулым — болоньевые плащи?

Себя уговариваю, что неделю я справлюсь.
Одна лишь неделя. Бывало и несколько их.
Тебя вспоминая, я, как у костра, согреваюсь.
Дожди зарядили, цепочка дождей затяжных.

Дороги размыты, и крик журавлиный под утро.
И ночь миновала, и сон не принёс забытья.
Теперь не могу без тебя я пробыть и минуты.
А как-то жила же всю прежнюю жизнь без тебя!

                19 ноября 2021 года