Сон-268

Важко вчительці у школі
Дітям в класі дати раду.
Непосиди й балаболи -
Завжди вчинять клоунаду.

Вона злиться і по столу -
Кулачком з безсилля стука,
Але діти, вчувши волю,
Не спішать зубрить науку.

Вчителька, піднявши голос,
Хоч кричить, але як мишка,
З нірки вилізши спроквола -
Хоче приструнити писком.

Далі сипляться погрози,
Хоч завідомо провальні,
Бо у вчительки вже сльози
Й ком у горлі підступає.

Залишивсь - лише щоденник,
Де по білому червоним.
Вчителька розпише чемно -
Як балбес себе поводив.

Та в балбеса батько - дурень,
Й мати - звихнена злегка,
Тож нікому не збагнути,
Що нашкрябала рука.

В педагога здали нерви -
Й вона кинулась на клас,
Як на кроликів пантера -
Зуби скалячи в анфас.

Повалив вогонь із горла,
Як із надр природній газ,
Голос заревів мажорно -
Грубувато, під наказ.

З голови полізли роги
Повалив димок із ніздрів.
Й зачіска піднялась вгору
Наче на партійнім зїзді.

От тоді затихли дітки,
Боячись розагрить стерву.
Й при відмінній поведінці
Просиділи до перерви.

Вчительки пресвітлий образ
Зник на тиждень із ефірів,
Напускна й хижацька строгість
Вимагала терапії.