Риза до Богородиц
з любов’ю присвячується
І чорне крісло й чорне
фортеп’яно
І ти забралася
на гору
— осяянну
І чорна ніч — на забалконнім
небі
І хіба треба небо
як є —
в серці в Тебе
мов ввімкнення —
є світло
і чига-чига —
й
нова
є спрага!!
Але — риза
світлая й святая!
що кімната
в небі чорнім цім
літає!
Риза що й смирення —
золотая
квіти серця
розцвітають
розквітають!
Може що тендітно
нам
світає!..
19.11.2021,
Київ,
Бах і Людмилка
Свидетельство о публикации №121111908162