Сади тремтять холодні й голі,
Тріпоче в гіллі жухлий лист,
Вітрами зірваний летить поволі,
Самотнім яблуком осінній день завис.
Ліхтарик теплий на сумному фоні,
Краплина літа, що ще душу гріє.
А день збирає осінь у дорогу,
Дощем і вітром навздогін завіє.
І сумом повниться стривожена душа.
У вечорах холодних засинає сонце.
Сади обдмуханні північними вітрами шепочуть щось в морозну просінь.
Останнє яблуко упало
в оттаву змерзлим жовтим боком,
То свій ліхтар останній вимикає,
бо мусить йти вже, пізня осінь.
Останнiй осенi лiхтар...
© Copyright: Светлана Ганоцкая, 2021
Свидетельство о публикации №121111907076
Свидетельство о публикации №121111907076
Рецензии