Вечір недопалком згасне,
Попілом стежка м'яка -
Зустріч оця ну так дуже невчасно,
Хоч і жадана така.
Роздуми теплі та чисті,
Світом веде тротуар -
Виплюне нас пересолене місто
Вдвох на порожній бульвар.
Всесвіт безмежний радіє -
Жарти йому без кінця:
Раптом на зустрічь летить моя мріє
Яструбом на горобця.
Вхопить кохання за груди,
Міцно в обійми весь світ.
Хай йому грець, нехай буде що буде...
Ти посміхнешся : -Привіт!
Випадкова невипадковiсть
© Copyright: Пётр Троян, 2021
Свидетельство о публикации №121111901732
Свидетельство о публикации №121111901732
Рецензии