Нарешті стало зимно за вікном
Та гілля вкрило інеєм морозним.
Розпахнуті двірцята в батька дом
Сьогодні вдома діти, а не хто зна.
Родина наша славною була:
Брати, сестри, чимало предків знаю...
Всё прожила та й все пережила,
А нині більшість з них у раю...
Ми памятаймо гасло, що живе:
Рабів до раю й досі не пускають.
Вода весняна річки геть спливе,
Нащадки знають, вони все це плекають.
Дивись як дивно - поворот буття,
Ми перехрестя на війні промчали.
Й нині битва йде, що за життя,
За те, щоб наші діти пам'ятали...
Нарештi стало зимно за вiкном
© Copyright: Влад Селезнев, 2021
Свидетельство о публикации №121111808594
Свидетельство о публикации №121111808594
Рецензии