Шляхи, тривоги й мiркування

(Відповіль на вірш Сергія Ярунського "У КОЖНОГО ВЛАСНА ДОРОГА")

У кожного власна дорога,
У кожного власні шляхи:
У когось – дорога до Бога,
А в когось – збирати гріхи.

У кожного є діалоги,
Й прохання у всіх є своє.
Не знають де в церкві пороги,
Й не знають хто долю дає.

Хтось просить завжди допомоги,
Хтось захисту молить для всіх.
У кожного свої тривоги,
У кожного шлях свій проліг.

Про Вічність снують міркування,
Сьогоднішнім днем хтось живе,
А в когось – одвічне питання,
Й в життєвім човні з ним пливе.

Багато бува суперечок,
І в кожного правда своя,
Гріхи не збирають в мішечок,
І їх не несе течія.

Потрібна усім нам родина,
І сонце усім хай встає,
Без терня хай буде стежина,
Й життя хай ніколи не б’є.

А комусь – і муза, й натхнення,
Свобода і помахи крил.
Та кожен шукає спасення,
Й буває, що брак своїх сил.

У кожного власна дорога,
Якою доводиться йти,
Та треба завжди допомога,
Щоб шлях не схибивши пройти.

Хтось вірить у силу Господню,
Хтось каже, що сам все дола,
Та тільки б не впасти в безодню,
Й душі не згоріти б до тла.

17.11.2021 р.