САМОТНЬОЮ БРОДИЛА,СУМУВАЛА
І РОЗМАЇТТЯ БАРВ НЕ ПОМІЧАЛА.
ЗДАВАЛОСЯ,З ТОБОЮ ВСЕ ПРОПАЛО,
ТО ІНШОГО КОХАННЯ Й НЕ ШУКАЛА.
НЕ ПЛАКАЛА Я РЕВНИМИ СЛЬОЗАМИ.
І НЕ МОЛИЛАСЬ ПЕРЕД ОБРАЗАМИ.
ПОСИДЖУ КРАЙ ВІКОНЦЯ,ВИП"Ю ЧАЮ.
І СПОГАДАМИ ДУШУ ЗАКВІТЧАЮ.
ОДНОГО РАЗУ СОНЦЕ ЗАСЛІПИЛО.
ДАРУНОК ДОЛІ - СЕРЦЕ ПОЛЮБИЛО.
НА ХВИЛЯХ НІЖНОСТІ МЕНЕ ГОЙДАЛО.
ТВОЄ КОХАННЯ ДУШУ ЗІГРІВАЛО.
БЕЗДОННИЙ ПОГЛЯД РІЗАВ НАПОВАЛ.
ВРАЗ ОХОПИВ МЕНЕ ЕМОЦІЙ ШКВАЛ.
ДУХ ЗАХОПИЛО ВІД ТВОГО ЗІЗНАННЯ.
І МРІЇ СТАЛИ ЧИСТИМИ,Й БАЖАННЯ
ТА НЕНАДОВГО ТІШИЛАСЯ,ГРІЛАСЬ.
ЧЕТВЕРТА ЗРАДА - Я ОДНА ЛИШИЛАСЬ.
НЕ ОБРОСТАЛА ЗАЗДРІСТЮ ЧИ ЗЛОМ,
ВСЕ Ж ЗАВ"ЯЗАЛА СЕРЦЕ Я ВУЗЛОМ.
БЛУКАЮ СТЕЖКОЮ ОСІННІХ ДНІВ.
І ПАРК БАГРЯНЦЕМ ЗНОВУ ЗАКРУЖИВ.
ОСІННЄ ДИВО СЕРЦЕ ПОЛОНИЛО.
ПОСЕРЕД ОСЕНІ- КОХАНА І ЩАСЛИВА.
ЛИШАЮ ТЕПЛІ СПОГАДИ ПРО ОСІНЬ.
НЕ ЗМЕРЗЛА Я. НУ ТРІШЕЧКИ...НЕ ЗОВСІМ...
ОДИНОЧЕСТВО
Одиночество
© Copyright: Татьяна Школяренко, 2021
Свидетельство о публикации №121111700741
Свидетельство о публикации №121111700741
Рецензии