Прежние дары

ОСІННІМИ СУМНИМИ ВЕЧОРАМИ
З КОЛИШНІМИ ЛИШАЮСЯ ДАРАМИ.
НЕМОВБИ ВЧОРА З ДІТЬМИ КУКУВАЛА,
ЖІНОЧЕ ЩАСТЯ РЕВНО ВИГЛЯДАЛА.

НЕ ЛАЯЛА ТЕБЕ,НЕ ПРОКЛИНАЛА.
В ТУМАНИ ВСІ ТРИВОГИ ВИЛИВАЛА.
ЗІЩУЛИВШИСЬ В КУТОЧКУ НЕПОМІТНО,
Я ДАРУВАЛА ПОСМІШКУ ЄХИДНО.

НЕМОВ НІЧОГО В НАС НЕ ПОМІНЯЛОСЬ.
НЕ НАС З ТОБОЮ ЗРАДА СТОСУВАЛОСЬ.
А В СЕРЦІ ВСЕ ПЕКЛО І КЛЕКОТАЛО.
БО РОЗУМОМ НОВИНИ НЕ СПРИЙМАЛА.

МАЛЕНЬКІ ДІТИ МІЦНО ОБНІМАЛИ.
ДУШИЛА СЛЬОЗИ,,БО ТЕБЕ КОХАЛА.
ТА ЗВАЖИЛАСЬ ПОБАЧИТЬ КУПУ ЛИХА.
ЧОМУ ЗГРЕБЛА ЧУЖОГО ЧОЛОВІКА?

В ЇДАЛЬНІ НАША КРАЛЯ ПРАЦЮВАЛА.
І ЧОЛОВІКА ВДОМА ТАКОЖ МАЛА.
ЛЮБИЛИ ВИПИТЬ РАЗОМ,ПОГУЛЯТЬ,
НА ТИХ ,ХТО ВДОМА,ПРОСТО НАПЛЮВАТЬ.

Я ДУМАЛА,ЩО ПОВНОЮ Я СТАЛА,
ТОМУ КОХАНОМУ І НАБРИДАЛА.
АЖ ВИЙШЛА БАРИНЯ В СТО РАЗ ТОВСТІША
І НА ОБЛИЧЧЯ ЗОВСІМ НЕ МИЛІША.

ЯКБИ БУЛА ЩЕ ПАВА МОЛОДОЮ,
А ТО ВИЛУПКУВАТОЮ,СТАРОЮ.
ПО-ЧОРНОМУ ГУЛЯВ І ВІДРИВАВСЯ.
НАПЕВНО,НАПЕРЕД СТАРАВСЯ.

НЕМОВБИ ДОЛЮ СВОЮ ЗНАВ,
ЩО В ТРИДЦЯТЬ ТРИ
ВЖЕ ЖИТИ ПЕРЕСТАВ..
ДУМКИ ПЕРЕБИРАЮ ЗА ДУМКАМИ
ОСІННІМИ ТРИВОЖНИМИ НОЧАМИ