Знов дитинство...

Анатолий Павленко
*  *  *
Знов  дитинство  у  спогад  прийшло  наче  свято,
Час,  коли,  від  несили  усидіти  в  хаті,
У  футбол  чи  в  лапту  ми,  хлоп’ята  цибаті,
До  смерку  навіть  інколи  грали  завзято.

Колючками  до  сліз  наші  сколоті  ніжки…
Звідки  знать  ми  могли  тоді,  діти:
То  були  у  житті  найм’якіші  доріжки,
Килимами  коштовними  вкриті.


© Copyright: Анатолий Павленко, 2021
Свидетельство о публикации №121111702576
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Анатолий Павленко
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Анатолий Павленко