Постулат життя i я

        ПОСТУЛАТ ЖИТТЯ

Ні перед чим в житті не зупиняюсь,
Життя ламало, але я стою,
Як щось роблю, то ні за що не каюсь,
І завжди комусь руку подаю.

Багато планів втілити  я мрію,
Творить добро – його бракує всім.
Душею я кривити не умію,
І білкою кручусь передусім.

Іду до мрій… Є палиці в колесах…
Життєвий млин продовжує молоть,
Зустріла їх в усіх життєвих плесах,
Та нищить їх стрімкий коловорот.

Хоч на шляху є завжди перепони
Й долати все доводиться мені,
Життя диктує все свої закони
І палиці всі мелються в млині.

Бува нелегко все в житті долати,
І негараздам йти наперекір,
Життя дає щоразу постулати,
Один із них – «У СЕБЕ ЗАВЖДИ ВІР».

Дотримуюсь його я завжди й всюди,
Не кожен крок із легкістю роблю,
Та не здаюсь – все добре в мене буде,
Бо вірю в себе і життя люблю.

15.11.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021

           ***

Дотримутеся того постулату
,,Вірити в себе, щоб там не було"
Всі перепони зможете здолати,
Бо Богом, Ви, ціловані давно.

Ні перед чим в житті не зупиняйтесь.
Ідіть вперед й погане все мине.
Робіть усе, але в нівчім не кайтесь
І щастя, Вас,повік не обмине.

Ідіть до мрій,минайте перепони.
Ви- сильна,вірте в себе і в життя,
І хоч в життя свої завжди закони,
У Вас, щасливе буде й довге майбуття.

15.11.2021 р.

©Стефанія Терпеливець,2021


          БОЛЯЧЕ Й НЕПРОСТО

Нелегко у житті усе долати,
Непросто йти дорогами життя
І знати, що в життя є постулати,
Та митям не буває вороття.

Ні перед чим в житті не зупиняюсь,
Трапляються й падіння на шляху,
На ноги зводжусь, вгору підіймаюсь,
Хоч зазнаю від чогось і страху.

На ноги самотужки завжди зводжусь,
Буває і нелегко це робить,
З падіннями ніколи не погоджусь,
Й мій постулат нікому не розбить.

Я вірю в себе, вірю в свої сили,
Та й впевнено роблю я кожен крок,
Бо віру цю в мені не загасили,
А від життя щораз беру урок.

Цей постулат готові часто вбити,
Та я іду, хоч боляче бува,
Життя береться завжди чогось вчити,
Бо лінія його іде крива.

Звестись на ноги Бог допомагає,
Не всім підйоми й злети до душі.
І лиш тому хтось палиці вставляє,
Бо думає, що так зірве куші.

А я іду й ті палиці виймаю,
Хоч боляче й непросто це робить,
Та совість чисту і сумління маю,
Й життя на кожнім кроці, звісно, вчить.

16.11.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021