Боляче й непросто

(Відповідь на коментар Стефанії Терпеливець до вірша «ПОСТУЛАТ ЖИТТЯ»)

Нелегко у житті усе долати,
Непросто йти дорогами життя
І знати, що в життя є постулати,
Та митям не буває вороття.

Ні перед чим в житті не зупиняюсь,
Трапляються й падіння на шляху,
На ноги зводжусь, вгору підіймаюсь,
Хоч зазнаю від чогось і страху.

На ноги самотужки завжди зводжусь,
Буває і нелегко це робить,
З падіннями ніколи не погоджусь,
Й мій постулат нікому не розбить.

Я вірю в себе, вірю в свої сили,
Та й впевнено роблю я кожен крок,
Бо віру цю в мені не загасили,
А від життя щораз беру урок.

Цей постулат готові часто вбити,
Та я іду, хоч боляче бува,
Життя береться завжди чогось вчити,
Бо лінія його іде крива.

Звестись на ноги Бог допомагає,
Не всім підйоми й злети до душі.
І лиш тому хтось палиці вставляє,
Бо думає, що так зірве куші.

А я іду й ті палиці виймаю,
Хоч боляче й непросто це робить,
Та совість чисту і сумління маю,
Й життя на кожнім кроці, звісно, вчить.

16.11.2021 р.