Лiна Костенко-Я виросла у Киiвськiй Венецii-на рус

Мой перевод на русский язык стихотворения
Лины Костенко "Я виросла у Київській Венеції...":

      Я выросла в Киевской Венеции

А выросла я в Киевской Венеции.
Цвели у нас под окнами акации.
Порою наводненье по инерции
нам заливало все коммуникации.

Качались и привозы, и причалы.
Свет лился из киосков, как киотиков.
А наводненье быстро заливало
ивняк цветущий до пушистых котиков.

О, как нам было весело, как весело!
На чердаках мы жили и террасах.
И всё махало крыльями и вёслами,
щипали сено козы на баркасах.

Когда водой залитыми кварталами
мы плыли в лодочках домой из школы,
звенели смехом, солнцем и гитарами
балконы, как приплывшие гондолы.

И слушал месяц золотистым ухом
слова легенды про князей и ханов.
И мимо плыл рыбачить старый Тру́хан.
Труханов остров... остров Тугорханов..

А после - бомбы загудели в небе...
Везде стропил обугленных трапеции...
И наводненье смыло чёрный пепел
моей родной бревенчатой Венеции.

Эмма Иванова.
16.11.2021г.

================================

           Оригінал:
    Я виросла у Київській Венеції...
        Ліна Костенко

Я виросла у Київській Венеції.
Цвіли у нас під вікнами акації.
А повінь прибувала по інерції
і заливала всі комунікації.

Гойдалися причали і привози.
Світилися кіоски, мов кіотики.
А повінь заливала верболози
по саме небо і по самі котики.

О, як було нам весело, як весело!
Жили ми на горищах і терасах.
Усе махало крилами і веслами,
і кози скубли сіно на баркасах.

І на човнах, залитими кварталами,
коли ми поверталися зі школи,
дзвеніли сміхом, сонцем і гітарами
балкончиків причалені гондоли.

І слухав місяць золотистим вухом
страшні легенди про князів і ханів.
І пропливав старий рибалка Трухан.
Труханів острів... острів Тугорханів...

А потім бомби влучили у спокій.
Чорніли крокв обвуглені трапеції.
А потім повінь позмивала попіл
моєї дерев'яної Венеції.
----------------------------------  Ліна Костенко
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=5752